Жив був соби казак, у его була жинка и еще був сын Грицько. Грицько ходыв в степу за вивцями. От дид с бабою змовляються:
— Стара! Треба нам Грицька оженить.
— Як женить, так женить! — послали воны за Грицьком.
Приходе наймит, да и каже:
— Здоров був, паноче! Батько звилив тоби иты до господив.
Прийшов до дому, устричають його батько и мате:
— Здоров був, сынку! Як соби маешь?
— Слава Богу, тату и мамо! помаленьку, А чого-це вы мене до дому звалы?
А батько каже:
— Та вже-ж я — старый и мате твоя — стара, так треба тебе оженить.
— Не хочу! Пиду соби у степ.
— Почекай (подожди) лышинь трохи: мы порадамось (рада-совет) з добрыми людьми, як воны ска жуть.
— Ну, добре!
От добри люды присовитовалы, щоб даты йому борошня (зерно, хлеб) мишкив шисть и послаты на базар; та и звилить йому, щоб вин не продавав ни евреям, ни купцям, ни старым бабам, а продавав дивчатам и молодыцям, и просыв бы з их за борошно еб... лки. Прийшов старый до дому, та и каже:
— Сынку! Бери пару водив, запрягай у виз и йидь на базар, та везы шисть мишкив борошня; тилко не продавай евреям, купцям и старым бабам, а продавай дивчатам та молодыцям.
От вин узяв пару волив, заприг, наклав на виз бо-рошня и повиз у мисто. Пидъихав к базару, устричае його еврей.
— Здоров був, паноче! Що таке у вас е продажне?
— Ничего нема, бисив еврей! Пидходе купец:
— Що таке, паноче продаете?
— Ничего нема!
Оце подходе к йому молодыця и пытае:
— Що таке продажне?
Вин каже:
— Борошно.
— А скилько е?
— Шисть мишкив.
— А що просите за його?
— Та дай еб... лки!
Вона подывилась на парубка и каже:
— Чи не можно менши узять?
— Ни, не возьму; як дасы еб... лку, так оддам.
— Везы ж за мною.
Вин зараз:
— Гей, гей!
И прийихав до ней на двир и пытае:
— Кудыж мини зносыть?
Вона показала йому, а сама пишла, прыготовыла меду и паляныць, та и говорить:
— Иди сюда, паноче!
Вин прийшов в хату.
— Здоров був, паноче! Сидай та йижь еб... лку.
Вин сив и зачав опиз... ячивать, найився и каже;
— Спасыби за еб... лку. Вона отвича:
— Богу святому дякуй!
Прийихав вин до дому, батько и мате пытают:
— — А що, сынко! Продав борошня?.
— Продав.
— А за що продав?
— За еб... лку.
— А що, сынку, гарна еб... лка?
— Та така солодка, що и сказать не можно.
— Ну, сынку, женысь, и у твоей жинци буде!
— Колы так, то й женить мене!
— Ну, стара, — каже батько, — слава Богу! Наш Грицько жениция захотив.
Пислалы воны сваху к богатому мужику. Прийшла сваха:
— Помогай Бог!
— Здорова була, бабуся! А що ты нам скажешь хорошее?
— Та у вас товар, а у мене е купец.
От и сосватала за Грицька дивчину Гапку. Тутычки выбралы дружку и бояр, созвалы пойизд, пойихалы до церквы и повинчалы, та и началы гулять, веселицця. От вжеж треба молодых весты спать до коморы. Дружко каже:
— Ну, гляды-ж, Грицько! Чи знаешь де еб... лка?
А вин:
— Як не знать!
— А де?
— Та на столе.
— Та ни, ты шукай-де волосья, там и еб... лка.
— Добре.
Положилы йих спаты и самы пийшлы гуляты. Довго лежав Грицько з Гапкою, и захотилось йому еб... лки. Начав вин шукать по кошелям и полкам — нигде нема, а в тий же комори стояла соха, а вверху на сохи було пидоткнуто кущем волосьев. Вин побачив тые волосья, полиз на соху, просунув руку и щупае: чи нема там еб... лки! Та вже слизты с сохи боицця. Прийшов дружку пидниматы молодых, стучить:
— Добры день, молодый Грицько!
А вин сыдыть на сохи и каже:
— Здоров був!
— А що, Грицько, найшов волосья?
— Найшов.
— И влиз?
— Влиз, та оце лыхо — не
